Пошук



головна сторінка

Методичні рекомендації

із відзначення 70-річчя визволення України від нацистських окупантів

 

І. Історична довідка

 

Друга Світова війна розпочалася для України 1 вересня 1939 року із бомбардувань Львова силами Люфтваффе. 11 вересня частини вермахту увійшли до Галичини, але за таємними домовленостями між Гітлером та Сталіним німецькі війська відступили на захід.

22 червня 1941 р. віроломним нападом нацистської Німеччини розпочалася Велика Вітчизняна війна. До кінця року більша частина України була окупована німецько-фашистськими військами.

У грудні 1941 – січні 1942 рр. радянські війська організували перший великий контрнаступ на території України, але були зайняті лише незначні ділянки в Криму та під Барвінковим. Спроба навесні 1942 року розвинути успіх призвела в Криму та під Харковом до двох катастрофічних поразок та відступу аж до Волги. У результаті вся територія України була окупована фашистськими загарбниками.

У лютому 1943 року, розвиваючи наступ після перемоги під Сталінградом, радянські війська зайняли Харків та деякі інші українські міста, але вже в березні 1943 року залишили їх внаслідок німецького контрнаступу.

Лише восени 1943 року розпочалося остаточне вигнання нацистських окупантів з України.

28 жовтня 1944 року радянські війська вийшли на околиці міста Чоп на Закарпатті, але боротьба на цій ділянці розтягнулася аж до 25 листопада – лише тоді нацисти були вигнані з України остаточно.

У звільненні брала участь вся Україна: регулярні радянські війська та червоні партизани (понад 3 млн. солдат-українців), національне підпілля на чолі з Українською повстанською армією (близько 100 тис. вояків) та бійці на усіх інших фронтах світу, що наближали спільну перемогу над Гітлером.

Але подіями жовтня-листопада 1944 року війна не скінчилася – українці воювали в Європі до 8 травня 1945 року та в Азії – до 2 вересня.

Вигнання нацистських окупантів супроводжувалося вчиненням масових злочинів, які організував сталінський режим:

  1. На найнебезпечніших ділянках фронту масово використовувалися «чорносвитники» – поспіхом мобілізоване радянським командуванням місцеве населення – яке кидали у бій непідготовленим, необмундированим та неозброєним, що можна розглядати як свідому спробу знищення українців.
  2. Українські армійські частини Радянської армії у 1943-44 рр. використовувалися в боях проти національного підпілля, що означало братовбивчу війну між українцями, які служили у РСЧА та УПА.
  3. В очищеному від німців Криму у 1944 році радянською владою будо вчинено жахливі злочини проти людяності - депортації кількох народів, зокрема, повністю виселено до Середньої Азії кримських татар (180 тис.).
  4. Українці продовжували зазнавати втрат і після закінчення війни, масові репресії продовжувалися до самої смерті Сталіна. На Західній Україні під час придушення національного руху за різними даними було вбито 150 тис., заарештовано 130 тис. та депортовано  понад 200 тис. осіб.
  5. Внаслідок організованого Голодомору у 1946-47 рр. в Україні загинуло до 1 млн. осіб.

Кількість військових і цивільних жертв війни оцінюється істориками у 8 – 10 млн. українців. 700 міст, 28 тис. сіл, 16 тис. підприємств були пошкоджені або знищені внаслідок боїв і каральних дій німецько-фашистських окупантів.

 

 

ІІ. Основні теми виступів

 

  1. Боротьба за свободу проти іноземного агресора є святим обов'язком кожного представника народу, над яким нависла загроза поневолення.
  2. Акцент на вшанування не міфічного «радянського народу-переможця», а кожного, хто боровся проти нацистських поневолювачів.
  3. Вигнання нацистів з українських територій стало можливим завдяки масовій участі українців у лавах як Червоної армії, так і національного визвольного руху. Український вимір Другої світової війни – це боротьба на всіх фронтах і театрах воєнних дій: не тільки на Східному фронті, а й в лавах руху опору інших країн, арміях союзників, що воювали в Італії і Франції, на Далекому Сході та на Тихоокеанському театрі воєнних дій. Ми маємо пам’ятати усіх.
  4. Вигнання нацистів з України стало можливим лише завдяки об’єднанню зусиль всієї антигітлерівської коаліції та визвольних антинацистських рухів.
  5. На боці антигітлерівської коаліції на фронтах Другої світової війни боролося українців більше, ніж, наприклад, британців. Сукупні людські втрати України склали значно більше, ніж втратили у цій війні Велика Британія, Сполучені Штати Америки, Польща, Канада та Франція.
  6. Вигнання нацистських поневолювачів не принесло Україні свободи, а обернулося поверненням сталінського терору, масовими депортаціями, переслідуванням інакодумців.
  7. Вигнання нацистів стало вагомим кроком до здобуття Україною Незалежності.
  8. Незважаючи на героїзм та самопожертву всіх народів світу, кращих синів та доньок України в боротьбі із фашистською чумою, цю погань, на жаль, і досі не вдалося повністю викорінити. Яскравий приклад проявів фашизму сьогодні – зовнішня і внутрішня політика режиму В. Путіна (агресія, культ сили, шовінізм, жорстке придушення інакомислення), діяльність терористичних організацій «ДНР» та «ЛНР» (відверте використання нацистської символіки та атрибутики, гітлерівських маршів, привітання підняттям правої руки (зігування) тощо).
  9. Досвід наших дідів і прадідів у боротьбі із нацизмом стає нам сьогодні в нагоді та вчить, що війна завжди закінчується у столиці держави-агресора.

 

III. Історичні міфи, пов’язані з вигнанням нацистських окупантів із України

 

Міфи

Спростування

Вигнання німецьких окупантів  було визволенням України

Визволення означає – принесення волі, але в 1944 році цього не трапилося. Визволення України відбулося тільки 24 серпня 1991 року з розвалом Радянського Союзу.

 

Радянський Союз до 1941 року був тоталітарною державою, нею він залишився і після 1944 року. Партійна диктатура і політичні репресії не зникли.

Під час війни радянське керівництво намагалося заохотити народ України до боротьби, апелюючи до патріотичних почуттів та обіцяючи демократизацію політичного режиму після перемоги. Зокрема, українській інтелігенції та митцям дозволено звертатися до тем, які до тих пір таврували як «буржуазний націоналізм»; чотири армійські фронти названі «українськими»; запроваджено орден Богдана Хмельницького; засновано республіканські міністерства оборони та закордонних справ.

Та вже одразу по завершенню війни багато із зазначених починань були згорнуті, засуджені, або нереалізовані. Включення УРСР напряму до складу ООН слугувало політичним цілям СРСР і про жодну суверенну позицію України на міжнародній арені не йшлося.

Після повернення радянської влади на територію України, сталінське керівництво кардинально збільшило масштаби каральних депортацій великих груп населення та цілих народів до віддалених регіонів СРСР, на вірну смерть. Депортацій зазнало польське населення Західної України, а також родини осіб, яких підозрювали у допомозі українському підпіллю та УПА. З Криму повністю депортований кримськотатарський народ, а також місцеві греки, болгари, вірмени. Переслідувань зазнали люди, що перебували на окупованій території, остарбайтери, полонені червоноармійці.

 

 

 

Росія могла перемогти німецьких окупантів і без України

Внесок України у розгром гітлерівської Німеччини та її союзників важко переоцінити.

 

Жителі УРСР взяли активну участь у протидії гітлерівській агресії. За весь час Великої Вітчизняної війни жителі УРСР складали приблизно 7 мільйонів або 23% особового складу Збройних сил СРСР, що більше, ніж військо Великої Британії. Українці воювали у складі радянських збройних сил і партизанських загонів, були відзначені багатьма високими нагородами. Вихідці з України були представлені серед командного складу збройних сил СРСР.

За оцінками Інституту історії НАНУ, прямі людські втрати України становили від 8 до 10 мільйонів осіб, що більше ніж сукупні людські втрати Великої Британії, Сполучених Штатів Америки, Франції, Польщі та Канади (близько 7,4 мільйонів).

Для потреб фронту працювала потужна промисловість УРСР, значна частина якої евакуйована в тил – до Росії та Середньої Азії.

Україна була серед республік СРСР, які перші прийняли на себе удар гітлерівських військ. Бої на території України розтягнулися із заходу на схід більше, ніж на тисячу кілометрів і тривали понад рік. Це дозволило зосередити військові та промислові ресурси у внутрішніх регіонах СРСР, підготуватися до контрнаступу взимку 1942 року.

У будь-якому разі історія не знає умовного способу, а спроби моделювання дій РСЧА без українських людських і промислових ресурсів радше ставлять під сумнів твердження В. Путіна про перемогу «і без України». Загалом до антигітлерівської коаліції входило 58 держав і народів, внесок більшості з них був значно менш вагомим, ніж Українського народу.

 

Всі заслуги у вигнанні німецьких окупантів належать радянським збройним силам і партизанам.

Перемога над нацистськими окупантами – спільне досягнення антигітлерівської коаліції та визвольних рухів.

 

Друга світова війна – глобальний конфлікт, і всі її учасники були тісно пов’язані між собою. Можна говорити про різний внесок держав у перемогу, однак невірно приписувати усі заслуги одній країні. Радянський Союз користувався військово-технічною та іншою підтримкою своїх союзників по антигітлерівській коаліції. За програмою ленд-лізу, СРСР отримав значні обсяги військової техніки, озброєння, продовольства та інших матеріалів, необхідних для підтримки економіки і ведення бойових дій. Німеччина не могла зосередити всі наявні сили проти радянських військ, оскільки була змушена одночасно воювати з союзниками на інших фронтах, в тилу, на морі та в повітрі.

Не варто забувати, що опір гітлерівцям чинили українці різних політичних спрямувань. Свій внесок у боротьбу з німецькими окупантами зробив також український національно-визвольний рух. Українські націоналісти, згуртовані в лавах підпілля, УПА та інших повстанських формувань, вступали у бої, протидіяли репресивній та грабіжницькій політиці окупаційної адміністрації, проводили антигітлерівську пропаганду.

 

V. Художні та документальні фільми про невідомі нам сторінки війни

 

1. «Хайтарма», 2013 рік, авт. – Ахтем Сейтаблаєв, «АTR».

2. «Чорна піхота», 2010 рік, авт. – Іван Кравчишин, «07 Продакшн», «Інтер».

3. «1377 спалених заживо», 2009 рік, авт. – Іван Кравчишин, «07 Продакшн», «Інтер».

4. «Київ. Місто, що зрадили», 2008 рік, авт. – Андрій Цаплієнко,  «07 Продакшн», «Інтер».

5. «Рівень секретності «18», 2011 рік, 4 серії, авт. – Ілларіон Павлюк, «1+1».

6. «Війна без переможців», 2003 рік, 5 серій, авт. – Ігор Чижов, «Інтер».

7. «Корюківка. Злочин проти людяності», 2013 рік, авт. – Сніжана Потапчук, НТКУ.

 

 

Начальник управління з питань

внутрішньої політики та зв’язків

з громадськістю облдержадміністрації                                      О.С. Зубченко

Рада оборони Приазовського району

НАБОР НА ВОИНСКУЮ
СЛУЖБУ ПО КОНТРАКТУ!

Абетка безпеки

Абетка безпеки

Соціальні роліки "Дитина-нагорода за любов" та "Справжні чоловіки"

Абетка безпеки

priazrda_files/bg.jpg

Декларація заява_Зразок

Для довідок 2-33-12

ДІЮЧИ РЕЧОВИНИ ЛІКІВ, ЩО БЕРУТЬ УЧАСТЬ У ПРОГРАМІ «ДОСТУПНІ ЛІКИ»

Оголошення

«Про розроблення детального плану території розміщення вітроелектростанції на території Ботіївської сільської ради Приазовського району Запорізької області за межами населеного пункту»

Докладніше

Увага!Пряма лінія!

У четвер, 22 червня 2017 року, відбудеться «гаряча» телефонна лінія, під час якої на запитання громадян відповідатиме голова обласної державної адміністрації Бриль Костянтин Іванович. Звертатися з 14.00 до 15.00 за телефоном 0-800-503-508 Всі дзвінки безкоштовні

Докладніше

Графік проведення «Прямої телефонної лінії» у Межрегіональному управлінні Національного агентства України з питань державної служби у Дніпропетровській та Запорізькій областях

Докладніше

Відділом агропромислового розвитку Приазовської районної державної адміністрації оголошений конкурс на зайняття вакантної посади державної служби категорії «В» - головного спеціаліста (агронома) відділу агропромислового розвитку Приазовської районної державної адміністрації.

Кінцевий термін прийняття документів – 08 червня 2017 року. УМОВИ проведення конкурсу на зайняття вакантної посади державної служби категорії «В» головного спеціаліста відділу агропромислового розвитку Приазовської районної державної адміністрації Запорізької області

Докладніше

Увага!Пряма лінія!

У п’ятницю, 2 червня 2017 року, відбудеться «гаряча» телефонна лінія, під час якої на запитання громадян відповідатиме народний депутат України, Артюшенко Ігор Андрійович. Звертатися ї 10.00 до 11.00 за телефоном 0-800-503-508 Всі дзвінки безкоштовні

УМОВИ проведення конкурсу на зайняття вакантної посади державної служби категорії «В» - головного спеціаліста відділу внутрішньої політики, звернень, контролю та організаційної роботи апарату Приазовської районної державної адміністрації Запорізької області (строково на період відсутності основного працівника)

Докладніше

всі оголошення

Конкурси!

Про головне


Гімн Приазовського району




волог.:

тиск:

вітер:



Урядові сайти